Українські народні Прислів’я та приказки про біду

•На бідного Хому і дерево пада. 

•Пани: на трьох одні штани, котрий раніше встав, той ся вбрав. 

•Бідний до всіх рідний, а багатий нікому не радий. 

•Бідному куди не кинь, то все латкою наверх. 

•Бідак живе обачно: раз на тиждень обідає,та й то не смачно.  

•Біда бідному — і вмерти не дають.  

•Бідаку не первина, що ні з чим до млина.  

•Бідний на сорочку старається, а багатий і кожуха цурається.  

•Бідний багатому косить, а сам їсти просить.  

•Бідний буває багатим тільки вві сні.  

•Бідний у праці рветься, багатому черево дметься.  

•Бідний і на тім світі на панів робить: папи будуть у смолі кипіти, а бідним дрова носить.  

•Бідна душа без гроша.  

•Бідний носить, що може, а багач, що хоче.  

•Бідний робить — багатому родить.  

•Бідність не гріх. 

•Бідного й мудрі слова мало важать, бідному вареників не їсти: як є мука, то нема сиру.  

•Бідному википить, а багатому накипить.  

•Бідному все вітер в очі, як удень, так і вночі.  

•Бідному у багатого жить — або плакать, або тужить.  

•Бідність показує нам наших приятелів.  

•Бідняк, що грак — з долини та в байрак. 

•Без біди не вмерти. 

•Бог біду дав та й на плечі завдав. 

•Біда без дощу росте. 

•Біда бідного шукає. 

•Біда бідному без наймита: послав би до млина, та нема кого, пішов би сам, та нема з чим.  

•Біда бідою їде і бідою поганяє.  

•Біда біду перебуде, одна мине, десять буде.  

•Біда біду породила, а біду чорт.  

•Біда біду тягне.  

•Біда вимучить, біда й виучить.  

•Біда гартує чоловіка, як вода залізо.  

•Біда і вдень не спить.  

•Біда людей єднає. 

•Біда помучить, але і жити научить.  

•Біда красить, як кип'яток рака.  

•Біда куца, а горе чубате.  

•Біда біду бачить по сліду.  

•Біда навчить калачі їсти.  

•Біда навчить і шилом кашу їсти.  

•Біда на престолі, коли нема нічого в стодолі.  

•Біда — не вода: ні переплисти, иі перебрести.  

•Біда — не дуда: стань в неї дуть, то сльози йдуть.  

•Біда не спить, але по людях ходить.  

•Біда розум родить і на розум наводить. 

•Біда тій курці жити, на котрій яструба вчать ловити. 

•Біда тому, хто добра не робить нікому.  

•Біда, що вода: несподівано все до хати приходить.  

•Біда як іде до кого в гості, то з собою і злидні бере.  

•Біда як схоче, то і на гладкій дорозі здибає.  

•Біди і грім не заб'є.  

•Біди ні продати, ані проміняти.  

•Біди не треба шукати — сама прийде до хати.  

•Бідою біді не поможеш.  

•Біду в гості не просять. 

•Біду пустії в двір, а з двору вже не виженеш.  

•Біду свари, біду ганьби і бий і на біду весь ліс виломи, то біда все бідою буде.  

•Швидко йти — біду найдеш, помалу йти — біда тебе найде.  

•Буде біді кінець, як нас не стане.  

•В біді пізнавай приятеля. 

•Вівсяний хліб, вербові дрова — біда готова. 

•Від меншої біди втікав, а в більшу попав.Для бідного кожні ворота замкнені.  

•До бідного приятеля іди коли хоч, а до багатого —коли кличе.  

•І у Відні є люди бідні. 

•На бідного Макара всі шишки валяться.  

•На бідного Хому і дерево пада.  

•На бідняка камінь і вгору котиться.  

•Ніхто не відає, що бідний обідає.  

•Слабий з сильним не борися, бідний з багатим не дружися.  

•Тоді любить і сват, як добре мається брат, а коли бідний, то забуде і брат рідний. 

•У бідного біда скаче, а дитина їсти плаче.  

•У бідного щодня піст. 

•У бідного тоді неділя, коли сорочка біла. 

•Хоч бідно жив, та в пана допомоги не просив. 

•Як умер біднячок — тільки піп та дячок. 

•Убогому життя, як собаці на перелазі. 

•В убогого все по обіді. 

•На світі так ведеться, що вбогий перед багатим гнеться. 

•На убогого всюди капає. - 

•Чоловік убогий — то кінь безногий. 

•З хлопами мирно живемо: лани хлопами оремо. 

•З хлопа усі живуть, тому його й скубуть. 

•Якби не хлоп та не віл, то би пан не жив. 

•Старий хлоп, як старий пес: геть із двору або під лавку! 

•На темного мужика пре злиднів толока. 

•Тягни лямку, поки викопають ямку.  

•Хто тягне, того ще й б'ють. 

•Який кінь тягне, на того й кладуть. 

•Б'юся, як риба об лід, а не бачу свій слід.  

•І в давні літа була біда.  

•Поля, що й курці лапкою нема де ступити. 

•І курці носом ніде клюнуть.  

•Тільки й землі маю, що поза нігтями.  

•Дожився: штани одні, а сорочок ще менше. 

•Дожились до того, що нема нічого.  

•Дожились до того, що хоч серед хати орати.  

•Живемо без змін: багатіти немає змоги,а голіти далі нікуди. 

•Живемо не горюємо, хліба не купуємо, а просимо.  

•Живу й світа не бачу. 

•Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді.  

•Розживемось, як у пастухи наймемось.  

•Розжилась голота коло болота.  

•Привикай, коровко, до житньої соломки.  

•І хвоста нема в дворі.  

•Ні шерстинки в дворі — голий як бубон.  

•Ні сідла, ні вузди, ні того, що на нього вузду надівати. 

•Біда не сама ходить, а з собою ще й горе водить. 

•Шукай добра, біда сама знайде.  

•Далеко йшов, а добра не знайшов. 

•А що нам за теє браться, коли біди бояться.